Речь Президента Украины, на праздновании 9 МАЯ. Опции

[Masal]

Просто интересно узнать мнение одноклубников. Кто как относится к воинам УПА?

[Vauxhall_Cavalie...]

Обмениваться мнениями нужно, но вот только высказывать их нужно менее эмоцианально и при этом уважать собеседника, это касается Вас Vauxhall_Cavalier.

Про повагу, Masal.
Я поважаю кожного доброзичливого і чесного співрозмовника, опонента, того, хто чесно викладає власні думки і адекватно реагує на слова співрозмовника, хто не пробує ошукувати, не перебріхує факти, не пенресмикує слова опонента і т.д. Поважаю людину, яка має власну думку, логічно її обгрунтовує. Того, хто компетентний в кінці кінців в темі, яку обговорює, прагне знайти, зрозуміти суть явища, події чи того чи іншого факту, тих чи інших слів і тверджень.
Не висловлює голослівних, нічим не обгрунтованих звинувачень будь-кому.

І не поважаю протилежне - бездумність, голослівність, некомпетентність, нещирість...

Ось, для прикладу, один з багатьох твоїх постів:

А ведь по сути то, они Родину свою предали, а Родина их - Советский Союз, а не "рідне село"

тут ти говориш про українських повстанців, які воювали в часи ІІ Світової Війни і після її закінчення проти Советского Союзу...
1. "они Родину свою" - Советский Союз не був їхньою "Родиною" з простої причини - мешканці
Західної України були громадянами Польщі, захопеної в 1939 році спільно Німеччиною і Советским Союзом, їхньою Батьківщиною була і є рідна земля, на якій тисячоліттями жили їхні предки - земля теперішніх західних областей України і східних областей теперішньої Польщі - Галичина і Волинь.
Це перша твоя брехня або некомпетентність - вибирай сам, що.
2. "предали" - Виходячи з п.1. яж ніяк не могли вони нікого зраджувати, навпаки - повстанці були послідовними патріотами, вірними власним предкам, достойними захисниками Батьківщини від загарбників - Польщі, Німеччини, Советского Союзу.
Це друге твоє перекручення, неправдивість, шахрайство, некомпетентність - вибирай...

І як ти пропонуєш до тебе ставитися? З повагою?
На жаль, не можу собі цього дозволити, роби висновки...

Мы столетиями исторически связаны кто с Россией, кто с Польшей. Нельзя за несколько лет искоренить эти связи, это дело не одного поколения.
Ссылки на Суворова-Резуна, как на абсолютную историческую правду считаю не корректными.

А ти читав того Суворова? Можеш щось йому заперечити по суті? Чи тільки голослівно відмахнутися від "незручних" для тебе викладок компетентного, аргументованого дослідника?... Це по-твоєму, - коректно?

А если бы "знищили" Великобританию? В то время мощ Красной Армии это вполне позволяла. Да и США не сладко пришлось бы.

Якби Сталін ризикнув здуру сунутися далі в Європу, його кінець був би дуже швидкий, совєтскі воєначальники, починаючи з того ж Жукова, які мали на той час величезний авторитет і вплив в армії і флоті, усунули б його моментально від влади. Цього якраз і боявся Сталін, тому після війни дуже швидко все військове керівництво перетасував, попереводив в регіони, поусував з постів. Існує думка, що незважаючи на це, все одно в кінці кінців цього главаря банди таки усунули фізично в 53-му, отруїли. А що було б в 45-му? Та його просто прибили б самі його найближчі соратники і булаб друга революція, армія би взяла владу в ССССР моментально, при такому авторитеті, який мали тоді воєначальники...

Надо мной в СССР никто не издевался. И над моими родными и близкими тоже.

А наді мною - так, знущалися, як і над моїми родичами і земляками. Нас було пограбовано, позбавлено особистого майна, загнано в рабство, непокірних - знищили фізично і морально, розстріляли, виселили в Сибір, стероризували суспільство, знищили всяку суспільну активність надовго, на 45 років - не одне покоління !!!

А как назвать ситуацию, когда три первых лица государства занимают свои должности в нарушения конституции?

Брехня, немає такого і ти сам це прекрасно знаєш, вони займають пости згідно результатів вільних виборів.

а ведь ваши (мои) деды -бабы - выжили в то время. Мой дед , по материнской линии в 1943 году остался без мамы , а в 1946 - без отца. В 1946 - ему было 19 лет, и еще брат его , на год младше..... Они выжили в то время , выбились в люди, рожали детей (наших родителей) , работали , праздновали, покупали машины, отдыхали.... Они жили в той стране, пусть даже не совсем правильной. ИМХО - теперь резко высказываясь о нашей истории мы невольно опускаем память о них, мы "зневажливо" относимся к их труду, к их стараниям, к их жизни. Подумайте об этом. Тут очень двойственная позиция - с одной стороны послушав западенцев , я начинаю задавать себе вопрос - а что же это получается - мой дед , военный , оказывается был оккупантом , который терзал и гнобил тысячи людей. С другой стороны - я то знаю , что такого не было... вот и поди разберись - как относиться к своему прошлому....

"выжили" - це успіх? це - досягнення? цим, що "вижили" треба хвалитися?
а що було б, якби їм не треба було "виживати"? якби над величезною країною не ставили таких експериментів?

Про діда - якщо він був солдатом, як мій дід, то він не окупант, він - сам жертва, грубо кажучи - "гарматне м'ясо"...
Якщо ж він був політработніком чи нквдистом, - тоді так - окупант, член злочинної організації, банди ВКПб-НКВД. Це сумна правда. Але ти, як син чи онук, звичайно не винен цьому. Так сталося, такі були реалії того життя.
А наше завдання - чесно собі в цьому признатися, "поставити всі крапки над і" і "перегорнути цю сторінку", "перестати хвилюватися і почати жити" ©
Пора приєднатися до ООН, яка з 2005 року видзначає не "Дні Побєди", а "Дні Примирення".
Тільки в цьому є сенс...