Вибачайте за тривалу паузу. Продовжимо.
Як і обіцяв, розповім про видатні місця Львівської області. Розповідатиму лише про ті місця, в котрих побував сам.
Почну з Золочівського замку.
Найкращу історичну інформацію знайдено тут:
http://www.castles.com.ua/marysenka.htmlПотрапити в замок можна їдучи по Тернопільському напрямку (дорогою це назвати важко, а трасою взагалі неможливо). Але заради цього варто помучити трохи ходову авто та гальма.
Для тих, кому ліньки "ходити" по лінках (якщо не заперечуватиме автор сайту
http://www.castles.com.ua) наведу кілька цитат з цього сайту.
"З чого ж почати пізнання таємниць замку? Давайте з потаємних ходів.
Володар фортеці та його дружина мали в своїй резиденції окремі кімнати. Вікна з покоїв пані виходили на зовнішній бік фортеці, де була охорона, бо саме з цього боку в стіні було зроблено потайні сходи до скарбниці, багатої на коштовності та золоті монети. А ключі від скарбниці носила при собі саме пані. За порадами тогочасних архітекторів, між двома половинами був ще один прохід: аби у пана роги часом не виросли.
Та якщо вірити певним романтично налаштованим людям, ці ходи — дитячі забавки в порівнянні з тим підземним тунелем, який начебто зв’язував замок з навколишнім світом. Хоча подібні легенди розповідають чи не у всіх українських замках, ця може мати під собою реальне підґрунтя. Хоча "начебто" - все-таки ключове слово.
Особлива гордість Золочівського замку – туалети. Так-так, саме банальні нужники в часи Марії Казиміри були великою рідкістю. А золочівські ще й так майстерно зроблено, що їх вивчали й сучасні спеціалісти."
Секретом було те, що водостічні ринви було підведено до (пардон) унітазів і все змивалось стічними водами. Для більшої частини Європи таке обладнання (на той час) вважалося проривом у майбутнє.
Сама яскрава частина - Китайський палац
також обов'язково потрібно побачити і спробувати розшифрувати написи на камені тамплієрів: